Пунктом 1 статті 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII, що продубльовано також у пункті 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель чи поранення військовослужбовця, є, зокрема, наслідком вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.

Посилаючись на вказані норми законодавства, комісія Міноборони, яка займається призначенням виплат, відмовляє у виплатах у 100% випадків, якщо підтверджено "нетверезий" стан військового під час загибелі/отримання поранення.

Чи законно це ?

Далеко не завжди. Адже якщо уважно прочитати зміст даних законодавчих положень, можна помітити, що підставою для відмови у виплаті є не сам факт стану алкогольного/наркотичного/токсичного сп’яніння військовослужбовця, а лише вчинення ним дій у такому стані, які призвели до його загибелі/поранення. Тобто для наявності підстав для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги повинні бути у безпосередньому причинно-наслідковий зв’язок із діями, вчиненими військовим у стані сп’яніння. Проте в реаліях війни існує безліч ситуацій, коли нетверезий стан військовослужбовця жодним чином не вплинув на отримання ним поранення чи його загибель. До прикладу: влучив ворожий снаряд в окоп, куля під час ворожого обстрілу, танк підірвався на протитанковій міні – а військовий при цьому, хоча і знаходився у нетверезому стані, проте перебував у засобах захисту дотримувався усіх правил безпеки. В такому випадку відмова у виплаті компенсації є протиправною.

Як такі спори розглядають суди?

Виходячи з юридичного досвіду компанії Військова Справа в таких категоріях спорів, при правильному оформлені описової та мотивувальної частини позовної заяви та виборі відповідних правових норм, суди стають на бік військовослужбовців. Тому, на нашу думку, основним фактором, який впливає на результат розгляду категорії даних справ, є правильність підбору правотворчих норм в описової та мотивувальної частини позовної заяви, які впливають на рішення суду.

Приклади судових рішень на користь військовослужбовці, ось деякі з них:

Показовим є правовий висновок, сформований Верховним Судом у Постанові від 29.06.2022 року у справі № 640/6477/19. У цій справі Міноборони відмовило дружині та малолітньому сину загиблого військовослужбовця у призначенні одноразової грошової допомоги , оскільки на момент загибелі військовий перебував у стані алкогольного сп’яніння.

Скасовуючи вказане рішення Міноборони, суд зазначив, що смерть військовослужбовця настала внаслідок вогнепального кульового наскрізного поранення голови та шиї з ушкодженням правої сонної артерії, уламковим переломом потиличної кістки праворуч.

На підставі цього суд прийшов до висновку, що смерть військового не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння , а є наслідком протиправних дій інших осіб.

А оскільки військовослужбовець помер внаслідок протиправних дій інших осіб, а не в результаті вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення, або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, відтак відмова Міноборони у призначені та виплаті членам сім`ї загиблого військовослужбовця одноразової грошової допомоги є протиправною.

У справі № 826/4813/18 від 15.06.20222, суд також зазначив, що хоча актом службового розслідування (у військовій частині) та обвинувальним вироком суду підтверджено факт алкогольного сп`яніння загиблого, проте, це не свідчить, що його смерть настала саме внаслідок його перебування у такому стані. При цьому суд звернув увагу, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження вчинення безпосередньо загиблим кримінального злочину або адміністративного правопорушення та/або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, що мали своїм наслідком його загибель, а відтак відмова Міноборони у призначені та виплаті його дружині одноразової грошової допомоги є протиправною

У справі № 813/2071/17 також було скасовано протиправне рішення Міноборони, яким відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги дружині загиблого військового, в організмі якого, за даними судово-токсикологічної експертизи, було виявлено етиловий спирт у кількості 2,87 проміле. Військовослужбовець загинув внаслідок нещасного випадку під час проходження військових навчань на полігоні. При цьому суд зазначив, що оскільки військовий загинув в результаті гострої крововтрати, відкритої рани шиї з ушкодженням органів шиї, внаслідок пострілу з великокаліберної вогнепальної зброї, що жодним чином не пов’язано із його станом алкогольного сп’яніння, то і відмова Міноборони є безпідставною.

Як діяти у випадку відмови Міноборони у призначенні виплати?

Насамперед необхідно проаналізувати військово-облікові документи військовослужбовця, зокрема, висновки службового розслідування щодо матеріалів справи. Інколи для належного з’ясування всіх обставин та причин необхідним є проведення низки експертиз. Проте нерідко достатньо навіть елементарного здорового глузду чи логіки, щоб помітити суперечність висновків, викладених в акті службового розслідування з реальним обставинам справи. На жаль, на цій стадії заявники ще не можуть оскаржити результати службового розслідування, оскільки Верховним судом неодноразово підтверджено, що акт службового розслідування сам по собі не створює юридичних наслідків для особи.

Тому навіть ознайомившись з таким актом, який виключає можливість призначення одноразової грошової допомоги, все одно необхідно подати через будь-який територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подати заяву на виплату. А вже після отримання рішення Міноборони про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, звертатися з позовом до адміністративного суду, в рамках якого доводити протиправність цього рішення, зокрема, спростовуючи висновки службового розслідування, а також довідки про причини та обставини загибелі/поранення, виданої на підставі таких результатів.

Не зайвим буде нагадати, що в таких випадках саме на Міноборони покладається тягар доказу того факту, що, відмовляючи у виплаті, Міністерство діяло правомірно. Безумовно, військова дисципліна є надважливим фактором боєздатної армії, і вживання алкоголю під час виконання обов’язків військової служби є як мінімум дисциплінарним та адміністративним правопорушенням, але на нашу думку, особа винна у цих правопорушеннях не може бути позбавлена грошової виплати. І ніхто, навіть Міністерство оборони, не має права тлумачити закон на свій розсуд, особливо, коли це стосується безпідставного позбавлення грошових виплат наших Захисників та Захисниць та їхніх сімей, які щодня ризикують життям заради нашого мирного неба над головою.